검색어: viros (라틴어 - 우크라이나어)

ut prudentiam doceant adulescentulas ut viros suos ament filios diligan
щоб доводили до розуму молодших, любити чоловіків, жалувати дїтей,

dicentes quare introisti ad viros praeputium habentes et manducasti cum illi
кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.

quinque enim viros habuisti et nunc quem habes non est tuus vir hoc vere dixist
пять бо чоловіків мала, та й тепер которого маєш, не чоловік тобі; у сьому правду сказала єси.

et nunc mitte viros in ioppen et accersi simonem quendam qui cognominatur petru
Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром.

tunc submiserunt viros qui dicerent se audisse eum dicentem verba blasphemiae in mosen et deu
Тодї підгустили вони людей, щоб казали, що чули ми його, як він промовляв слова хульні на Мойсея і Бога.

qui hanc viam persecutus sum usque ad mortem alligans et tradens in custodias viros ac muliere
Я сей путь гонив до смерте, вяжучи та віддаючи в темниці чоловіків і жінок;

descendens autem petrus ad viros dixit ecce ego sum quem quaeritis quae causa est propter quam venisti
Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?

considerate ergo fratres viros ex vobis boni testimonii septem plenos spiritu et sapientia quos constituamus super hoc opu
Вигледїть же, брати, сїм мужів із вас доброї слави, повних Духа сьвятого та мудрости, котрих поставимо на сю потріб.

et petiit ab eo epistulas in damascum ad synagogas ut si quos invenisset huius viae viros ac mulieres vinctos perduceret in hierusale
і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що с путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим

cum autem prope esset lydda ab ioppe discipuli audientes quia petrus esset in ea miserunt duos viros ad eum rogantes ne pigriteris venire usque ad no
Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.

tunc placuit apostolis et senioribus cum omni ecclesia eligere viros ex eis et mittere antiochiam cum paulo et barnaba iudam qui cognominatur barsabban et silam viros primos in fratribu
Зводили тодї апостоли і старші і вся церква вибраних мужів з між себе післати в Антиохию з Павлом та Варнавою: Юду, названого Варсавою, та Силу, мужів-проводирів мізк братами,

solo respondēbat: «tellum atheniensem felicissĭmum puto, nam filios optĭmos et honestissĭmos educābat et ipse pro patria pugnans morte honestissĭma vitam finiēbat». alios quoque viros, qui mortem honestiōrem habēbant, nominābat. tum rex irātus: «nonne me felicissĭmum omnium homĭnum putas? quis enim pulchriōres vestes, splendidiōres gemmas, aedificia ampliōra habet?» «o rex,— inquit solo,— nunc te divĭtem et regem video, sed felīcem non prius te nominābo, quam vitam bo
Соло відповів: «Я вважаю, що афінська Земля є найбільш щасливою, бо він виховав найкращих і найпочесніших синів, а сам, воюючи за свою країну, смертю закінчив найпочесніше життя». Він також назвав імена інших чоловіків, які мали більш почесну смерть. Тоді розгніваний король сказав: «Ти не думаєш, що я найщасливіший з усіх людей?» Бо хто має красивіший одяг, яскравіші коштовності та більш чудові будівлі?» «О царю, — сказав Соло, — тепер я бачу тебе багатим і королем, але не буду називати тебе щасливчиком, поки я живу».