Você procurou por: aliquando (Latim - Ucraniano)

in quibus et vos ambulastis aliquando cum viveretis in illi
між котрими і ви колись ходили, як жили між ними.

qui tibi aliquando inutilis fuit nunc autem et tibi et mihi utili
колись тобі непотрібного, тепер же тобі й менї вельми потрібного, котрого я послав,

et vos cum essetis aliquando alienati et inimici sensu in operibus mali
І вас, що були колись відчуженими і ворогували думкою у лукавих ділах, тепер же примирив

ego autem vivebam sine lege aliquando sed cum venisset mandatum peccatum revixi
Я ж колись жив окреме закому; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.

eratis enim aliquando tenebrae nunc autem lux in domino ut filii lucis ambulat
Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїта сьвітла:

ego autem rogavi pro te ut non deficiat fides tua et tu aliquando conversus confirma fratres tuo
я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.

audistis enim conversationem meam aliquando in iudaismo quoniam supra modum persequebar ecclesiam dei et expugnabam illa
Чували бо про життє мов колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її,

ad quem autem angelorum dixit aliquando sede a dextris meis quoadusque ponam inimicos tuos scabillum pedum tuoru
Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?

cui enim dixit aliquando angelorum filius meus es tu ego hodie genui te et rursum ego ero illi in patrem et ipse erit mihi in filiu
Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?

ab his autem qui videbantur esse aliquid quales aliquando fuerint nihil mea interest deus personam hominis non accipit mihi enim qui videbantur nihil contulerun
Від тих же, що здають ся чим бути (які вони колись були, менї байдуже: Бог не дивить ся на лице чоловіка); ті (кажу), що здають ся чим бути), на мене нїчого не наложили.

in quibus et nos omnes aliquando conversati sumus in desideriis carnis nostrae facientes voluntates carnis et cogitationum et eramus natura filii irae sicut et ceter
між котрими й ми всі жили колись у хотінню тіла нашого, чинивши волю тїла й думок, і були по природї дітьми гнїва, як і инші.

de solōne et croeso solo, ille sapiens, qui leges utilissĭmas atheniensĭbus scribēbat, terras aliēnas libenter visitābat. aliquando croesus, lydiae rex, solōnem invitābat et divitias suas viro sapienti ostendēbat. croesus solōne divitior, sed solo croeso sapientior erat. croesus, qui se ipsum felicissĭmum putābat, nam divitissĭmus erat, solōnem interrogābat: «quem tu, vir sapiens, omnium homĭnum felicissĭmum putas?» solo respondēbat: «tellum atheniensem felicissĭmum puto, n
Про Солона і Креза Соло той мудрець, що писав корисні закони для афінян, охоче відвідував чужі землі. Свого часу Крез, цар Лідії, запрошував Солона і показував своє багатство мудрій людині. Крез був багатшим за Солона, але мудрішим за Креза Соло. Крез, який вважав себе найщасливішим, бо був найбагатшою людиною, запитав Солона: «Ким ти вважаєш себе, мудрою людиною, найщасливішою людиною з усіх?» Соло відповів: «Я думаю, що Афінська Земля є найбільш щасливою