Şunu aradınız:: viro hono (Latince - Ukraynaca)

verumtamen neque vir sine muliere neque mulier sine viro in domin
Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.

et accedentes pharisaei interrogabant eum si licet viro uxorem dimittere temptantes eu
І приступивши Фарисеї, питали! Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.

aemulor enim vos dei aemulatione despondi enim vos uni viro virginem castam exhibere christ
Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужо-ві, щоб чистою дївою привести перед Христа.

ad virginem desponsatam viro cui nomen erat ioseph de domo david et nomen virginis mari
до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.

et civitatem sanctam hierusalem novam vidi descendentem de caelo a deo paratam sicut sponsam ornatam viro su
А я Йоан бачив город той сьвятий, новий Єрусалим, що сходив від Бога з неба, приготований, як невіста украшена чоловікові своєму.

eo quod statuit diem in qua iudicaturus est orbem in aequitate in viro in quo statuit fidem praebens omnibus suscitans eum a mortui
бо призначив день, в котрий судити ме вселенну правдою через Чоловіка, котрого наперед постановив, подаючи певноту всїм, воскресивши Його з мертвих.

dixitque ad illos vos scitis quomodo abominatum sit viro iudaeo coniungi aut accedere ad alienigenam et mihi ostendit deus neminem communem aut inmundum dicere homine
І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та мені Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.

de solōne et croeso solo, ille sapiens, qui leges utilissĭmas atheniensĭbus scribēbat, terras aliēnas libenter visitābat. aliquando croesus, lydiae rex, solōnem invitābat et divitias suas viro sapienti ostendēbat. croesus solōne divitior, sed solo croeso sapientior erat. croesus, qui se ipsum felicissĭmum putābat, nam divitissĭmus erat, solōnem interrogābat: «quem tu, vir sapiens, omnium homĭnum felicissĭmum putas?» solo respondēbat: «tellum atheniensem felicissĭmum puto, n
Про Солона і Креза Соло той мудрець, що писав корисні закони для афінян, охоче відвідував чужі землі. Свого часу Крез, цар Лідії, запрошував Солона і показував своє багатство мудрій людині. Крез був багатшим за Солона, але мудрішим за Креза Соло. Крез, який вважав себе найщасливішим, бо був найбагатшою людиною, запитав Солона: «Ким ти вважаєш себе, мудрою людиною, найщасливішою людиною з усіх?» Соло відповів: «Я думаю, що Афінська Земля є найбільш щасливою